Impact of Covid-19 Pandemic on the Workload and Home Office in Some European Countries
Absztrakt :
Abstract (eng):
The spread of a new and unknown viral infectious disease named the Covid-19 pandemic paralysed world without any preparation time. It has significantly changed approaches to organizational management as well as HR policy. Governments have taken immediate measures to address the challenges caused by the COVID-19 pandemic, including protecting jobs, providing financial support to businesses and households experiencing a sharp drop in income. The present study focuses on a subfield of a previous larger research, on the change in workload due to the COVID-19 pandemic and the increase in the frequency of remote work, as well as their consequences. The increase in telecommuting is one of the innovations that can clearly be attributed to the impact of the pandemic. It has become an accepted form of work in many sectors where even the professionals did not think of using it before. The research has been conducted based on the questionnaire consisted of groups of questions related to the demographic characteristics (age, gender, place of residence, position), development of the workload, and the more complicated working conditions caused by Covid19 pandemic. The respondents from Hungary, Montenegro, Spain and the United Kingdom were selected using a respondent-driven time space sampling procedure. The method of sampling and the size of the target group can be considered as limitations of our research – the statistical conditions for evaluation are nevertheless met, given the for the number of elements and normality of the sample as a whole and its individual groups. As results, authors found that the same epidemic in each country led to different workload increases and affected subordinates and non-subordinates, and women and men to different degrees. Among the effects of the crises caused by the pandemic, the increase in workload is the most significant. That must be taken into consideration in the HRM policy. The most important finding is that the increasing frequency of remote work to a certain extend can be considered as innovation. The nature of the research conducted on basis of four European countries can contribute to the future development of scientific study related the solution of similar problems in HR management and labour organization.
Keywords (eng): economic crisis, home office, human resource management, pandemics, workload.
Анотація (ukr):
Поширення нового і невідомого вірусного інфекційного захворювання, названого пандемією Covid-19, паралізувало світ без будь-якого часу на підготовку. Ця пандемія суттєво змінила підходи до управління організаціями, а також до кадрової політики. Уряди вжили негайних заходів для вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19, включаючи захист робочих місць, надання фінансової підтримки бізнесу та домогосподарствам, які зазнали різкого падіння доходів. Це дослідження зосереджується на попередньому більш масштабному дослідженні – зміні робочого навантаження через пандемію COVID-19 та збільшення частоти віддаленої роботи, а також на їхніх наслідках. Зростання віддаленої роботи є одним із нововведень, яке однозначно можна віднести до впливу пандемії. Вона стала прийнятною формою роботи в багатьох секторах, де раніше навіть професіонали не думали про її використання. Дослідження проводилося на основі анкети, що складалася з груп питань, пов'язаних з демографічними характеристиками (вік, стать, місце проживання, посада), розвитком робочого навантаження та ускладненням умов праці, спричиненим пандемією Covid19. Респонденти з Угорщини, Чорногорії, Іспанії та Сполученого Королівства були відібрані за допомогою процедури просторово-часової вибірки, керованої респондентами. Метод відбору та розмір цільової групи можна вважати обмеженнями нашого дослідження – статистичні умови для оцінки, тим не менш, дотримані, враховуючи кількість елементів та нормальність вибірки в цілому та її окремих груп. У результаті проведеного дослідження автори виявили, що одна і та ж епідемія в кожній країні призвела до різного збільшення робочого навантаження і в різній мірі вплинула на підлеглих і непідлеглих, а також на жінок і чоловіків. Серед наслідків криз, спричинених пандемією, збільшення робочого навантаження є найбільш значущим. Це необхідно враховувати в політиці управління персоналом. Найважливіший висновок полягає в тому, що збільшення частоти віддаленої роботи певною мірою можна вважати інновацією. Характер дослідження, проведеного на базі чотирьох європейських країн, може сприяти подальшому розвитку наукових досліджень, пов'язаних з вирішенням подібних проблем в управлінні персоналом та організації праці.
Ключові слова (ukr): економічна криза, домашній офіс, управління людськими ресурсами, пандемія, робоче навантаження.
Absztrakt (hun):
A Covid-19 világjárvány névre keresztelt új és ismeretlen vírusos fertőző betegség terjedése felkészülési idő nélkül megbénította a világot. Jelentősen megváltoztatta a szervezetirányítási szemléletet, valamint a HR-politikát. A kormányok azonnali intézkedéseket hoztak a COVID-19 világjárvány okozta kihívások kezelésére, ideértve a munkahelyek védelmét, pénzügyi támogatást azoknak a vállalkozásoknak és háztartásoknak, amelyeknél meredeken csökken a jövedelem. Jelen tanulmány egy korábbi nagyobb kutatás egy részterületére, a COVID-19 világjárvány miatti munkaterhelés-változásra és a távmunka gyakoriságának növekedésére, valamint ezek következményeire fókuszál. A távmunka térnyerése az egyik olyan újítás, amely egyértelműen a járvány hatásának tudható be. Sok olyan ágazatban vált elfogadott munkaformává, ahol korábban még a szakembereknek sem jutott eszébe. A kutatás a kérdőív alapján a demográfiai jellemzőkkel (életkor, nem, lakóhely, beosztás), a terhelés alakulásával, valamint a Covid19 világjárvány okozta bonyolultabb munkakörülményekkel kapcsolatos kérdéscsoportokból állt. A magyarországi, montenegrói, spanyolországi és egyesült királyságbeli válaszadókat válaszadó által vezérelt időtér-mintavételi eljárással választottuk ki. A mintavétel módszere és a célcsoport mérete kutatásunk korlátjának tekinthető – az értékelés statisztikai feltételei ennek ellenére teljesülnek, tekintettel a minta egészének és egyes csoportjainak elemszámára és normalitására. Ennek eredményeként a szerzők azt találták, hogy ugyanaz a járvány az egyes országokban eltérő munkaterhelés-növekedéshez vezetett, és eltérő mértékben érintette a beosztottakat és nem beosztottakat, valamint a nőket és a férfiakat. A járvány okozta válságok hatásai közül a munkateher növekedése a legjelentősebb. Ezt figyelembe kell venni az EEM politikában. A legfontosabb megállapítás, hogy a távmunka bizonyos mértékig növekvő gyakorisága innovációnak tekinthető. A négy európai országra kiterjedő kutatás jellege hozzájárulhat a HR menedzsment és munkaszervezés hasonló problémáinak megoldásával kapcsolatos tudományos kutatások jövőbeni fejlődéséhez.
Kulcsszavak (hun): gazdasági válság, home office, humánerőforrás menedzsment, járványok, munkaterhelés.
